Смішанина.
Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!
Смішанина.
Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!
Плагі - арт.
Мистецтво, по суті, відображає зовсім не життя, а глядача
Оскар Уайльд
Дядя Стьопа теж любив апельсини
2009-01-31 19:37
Пам’ятаєте мультик про доблесного дядю Стьопу-міліціонера… “І що?..” – скажете ви… Після того ж хотілося перетворитися у велетня, але обов’язково в синій формі, бо саме так можна зробити людям найбільше добра, чи не так? У мене все розвивалося за цим сценарієм.
А ще завдяки російським серіалам про чесних «ментів», радянським героям Висоцького і Конкіна, Мартинюка і Каневського словосполучення «мєнтовскій беспрідєл» докотилося до моїх мізків досить пізно і дуже болісно. Тоді за одну ніч в міліції побили кількох моїх близьких друзів. Били досвідчені в тій справі люди – зовнішніх слідів майже не залишилося, хоча дещо лікарі таки зафіксували. Ми одразу ж подалися до місцевої газети, аби хоч якось відновити справедливість. На той час там працював кореспондент, який саме писав про такі справи – наша його, до слова, дуже зацікавила, але… Потерпілі відмовилися… Причин не пояснили ані мені, ані журналістові.
Відтоді я не перестала обожнювати Шарапова чи Жеглова, але до вислову «моя міліція мене оберігає» ставлюся з упередженням. Особливо коли чую розповіді про конфлікти з «ментами». Про те, що знущатися можна по-різному, часто особливо витончено, дізналася від знайомої-панка: «Ми сиділи біля пам’ятника Сагайдачному на газоні й пили пиво, було пізно. Тут нізвідки з’являється бобик… Нас було багато, тому ті, що не втислися в машину, йшли пішки в колоні по одному до найближчого районного відділення міліції. Там всіх поставили в ряд під стіною і далі мали справу з кожним особисто. Все б нічого, якби… Впродовж того часу, коли ми стояли в очікуванні свого прийому, «ментозаври» насміхалися з нас і намагалися принизити: просили погавкати чи понявкати, закукурікати, бувало й смішне – з тими, в кого були найяскравіші ірокези, вони фотографувалися напам'ять. Тим, кого одразу ж відпускали, неймовірно щастило, а от тим, кому доводилося залишатися – навпаки. За добу тобі могли зробити і «слоника», і «ластівку», і ще багатьма іншими способами покатувати, якщо треба було вибити зізнання».
Якщо все систематизувати, то можна укласти цілий довідник зі способів катування, які використовують наші міліціянти:
• «ластівка» – руки в'язня з’єднуються наручниками за спиною і у такому положенні жертва лежить, а іноді й підвішена, відчуваючи неймовірний біль;
• «слоник» – для цієї екзекуції на голову одягають протигаз, а клапан для дихання закривають або напихають окурками. За таких умов людина втрачає свідомість вже на другій-третій хвилині;
• «лом» – затриманих підвішують на металевому пруті так, що вони повинні стояти навшпиньки кілька годин (доблесні міліціонери захоплюються балетом, чи не так?)
• «апельсин» – у шматок тканини зав'язують фрукт і таким «батогом» б’ють по нирках – то найчуттєвіші органи. Цей «апарат» корисний тим, що не залишає слідів.
Це найтиповіші види катування, про які розповідають ті, хто повертається з розподільника живими і при тямі. Бо, як би це страшно не звучало, бувають і летальні випадки після затримання міліцією. І тут доцільно буде згадати гасло Помаранчевої революції: «Міліція з народом». Бо, на жаль, воно втратило свою актуальність уже давно. По-особливому його сприймають тепер хлопці й дівчата, яких побили під час маршу УПА 18 жовтня… Слово «космонавт» тепер у них, напевне, не асоціюватиметься з Юрієм Гагаріним чи Леонідом Каденюком, а із організованим натовпом людей у касках, зі зброєю та «під опікою» здоровенних щитів. Історія занадто швидко пройшла своє замкнути коло. Маємо нове 9 березня 2001…
Як із цим всім боротися?.. Поки що на це питання немає чіткої відповіді. В Україні нема законодавчої бази, яка передбачає покарання міліції за катування, бо відповідна стаття Кримінального кодексу не відповідає визначенню катування у відповідній Конвенції. Тож найбільше зараз роботи для юристів. Слід розробляти і приймати потрібні закони. Якщо ж біда таки трапилася, можна звернутися до уповноваженого Верховної Ради з прав людини, правозахисників чи хоча б ЗМІ, але не мовчати. Як у старих дитячих іграх: мовчанка – ознака згоди. Якщо мовчатимемо, то погоджуватимемося із «мєнтовскім бєспрідєлом».
Текст: Оля Ворожбит
Малюнок: Banksy
Автор: Землянов
2009-02-01 10:30 : Люблю я рисунки Банкси...
Автор: Cvibel
2009-02-04 03:01 : Оль, дякую, що щн раз заставила задуматися і зняти рожеві окуляри. а за що тоді міліція затримала твоїх друзів?
Автор: Ms. Freedom
2009-02-13 17:27 : стаття хороша, тему треба розвивати. ви не хотіли поговорити з міліцією?
Автор:
2009-06-24 09:52 :