Смішанина.
Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!
Смішанина.
Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!
Плагі - арт.
Мистецтво, по суті, відображає зовсім не життя, а глядача
Оскар Уайльд
ЛітАкцент року − 2008
2009-02-08 11:56
Текст: Олег Собчук
Фото крадені (так, ми порушили 8 заповідь!)
Кожна премія − наукова, трудова чи мистецька − має кілька завдань. Основне (принаймні, так кажуть ті, хто ці премії вручає) − це відзначити найбільші досягнення в певній галузі. Проте, звісно ж, є й інші. Бо премія не лише виокремлює певного індивіда, даючи йому «честь і шану», вона також визначає пріоритетні напрями в розвитку тої чи іншої науки або ж мистецтва. Різноманітні відзнаки та нагороди − явища скоріше соціальні, і чим відомішою є премія, тим більшою є роль отих соціальних завдань, на премію покладених.
Роль літературних премій видається очевидною. Премія стимулює інтерес до певних авторів та їхніх творінь, відіграючи, таким чином, зовсім не останню роль у літературному процесі. Книжки, позначені поміткою «Лауреат N-ної премії» швидше зникають з полиць книгарень, їх більше читають, вони обростають шанувальниками, можливо − послідовниками. Урешті-решт, деякі з них входять в історію.
Якщо це й справді так, то виправданим буде короткий репортаж-звіт про літературну нагороду «ЛітАкцент року − 2008», яку вручали в п’ятницю, 6 лютого, в книгарні «Є». Організаторами нагородження були, власне, книгарня «Є» та сайт «ЛітАкцент». Уточню − премій було три: дві «хороші» (у номінаціях «художня література» та «гуманітаристика») і одна «погана» («Золота булька»). Ось трійки претендентів:
«Художня література»:
1. Зарівна Теодозія. Вербовая дощечка. — К.: contrabanda.
2. Кіяновська Маріанна. Стежка вздовж ріки. — К.: Факт.
3. Мідянка Петро. Ярмінок. — К.: Факт.
«Гуманітаристика»:
1. Грицак Ярослав. Життя, смерть та інші неприємності. — К.: Грані-Т.
2. Павлишин Марко. Ольга Кобилянська: прочитання. — Харків: Акта.
3. Слабошпицький Михайло. Веньямін літературної сім’ї. — К.: Ярославів Вал.
Перможців визначали експерти (близько десяти осіб), усі − знані літературознавці та письменники (Ганна Біла, Кость Москалець, Людмила Таран, Роксана Харчук, Володимир Панченко та ін.). Оголошували лауреатів премії директор книгарні «Є» Катерина Федоренко та головний редактор «ЛітАкценту» Володимир Панченко.
Найкращою художньою книжкою було визнано поетичну збірку «Ярмінок» закарпатського поета Петра Мідянки. Серед трьох публіцистично-наукових книжок головну нагороду отримала біографія Ольги Кобилянської, написана Марком Павлишиним − австралійським ученим українського походження. Цій книжці передували окремі статті, написані автором в різний час на основі як опублікованих матеріалів, так і документів, що зберігаються в фондах архіву Інституту літератури.
Щодо премії під назвою «Золота булька», то Володимир Панченко зробив деякі уточнення. Він сказав, що цю премію, боротьба за яку була «дуже довгою та запеклою», отримала не найгірша книжка (бо це, й справді, безсенсовно), а найбільша «булька», тобто книжка знаного автора, котра має своїх читачів і, ймовірно, поціновувачів, але, по суті, не заслужила такої уваги. Коли Володимир Панченко пробив пером величезну жовту повітряну кульку (оце і була вона − золота булька), то звідти випав згорток, а в ньому: Ірена Карпа. Добло і Зло. − Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2008. Власне, Володимир Панченко одразу ж і пояснив, чому саме ця книжка. Він назвав її «літературою задертих спідничок» для і про підлітків 12−15 років і висловив сподівання, що насправді це покоління зовсім не таке, яким воно описане в книжці. Ірени Карпи в залі, звісно ж, не було, проте «Золота булька» чекатиме лауреатку в редакції «ЛітАкценту».
До різноманітних літературних премій можна (і треба) ставитися обережно. Яким би професiйним не було журі, його рішення аж ніяк не може бути єдино правильним (та й хіба може бути якась «правильність» у виборі «найкращої» книжки?). Проте довіряти не повністю − не означає ігнорувати подібні відбори та рейтинги. Гадаю, експерти «ЛітАкценту року» вибрали, як мінімум, якісну літературу. Отже, прочитати варто − хоча б для того, щоб не погодитися.
Автор: Faeton
2009-02-07 21:37 : Як же так, внизу слоган сайту "Не вкради", а тут, розумієш, лажа... Хоча, Бобчук все - рівно рулить:) +1 за статтю:)
Автор: =)
2009-02-07 23:25 : Карпу на мило!
Автор:
2009-02-13 17:13 : написано досить професійно, зі знанням справи, але чомусь трохи нуднувато...
Автор:
2009-03-30 01:05 :
Автор:
2009-06-16 01:29 :
Автор:
2009-06-24 10:01 :
Автор:
2009-09-30 05:57 :