Смішанина.
Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!
Смішанина.
Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!
Плагі - арт.
Мистецтво, по суті, відображає зовсім не життя, а глядача
Оскар Уайльд
Скажіть «СИИИИИИР!!!!»
(трохи про історію фотографії)
2009-02-07 22:01
Текст: Леся «Бульбашка» Людера
Фото: http://chernivtsi-photo.cv.ua
Віднедавна я завжди ношу з собою фотоапарат. Коли я його купила, то в перші дні клацала все підряд: сніданок, вулицю, себе, кота, голубів, бабусь, що продають насіння, дивних перехожих, які намагаються сховатись від об’єктиву… Просто все, що тільки потрапляло під спалах мого новенького «Люмікса»! Але пройшов час, і… як не дивно, забавка мені не набридла! Я просто не можу не взяти з собою фотоапарат, навіть якщо йду в магазин за чобітками! Це, мабуть, найважливіша річ у моєму портфелику (після телефона, звичайно). Тільки от чому?
Відповідь виявляється дуже простою: мистецтво фотографувати полягає в тому, щоб передавати певний зміст. Справа не тільки у фіксуванні реальності, а й у відображенні емоцій, почуттів очима фотографа. Це спосіб самовираження.
Тільки якщо зараз вміння фотографувати асоціюється в нас, скорше, з «іскрою творчості», то перші фотографи були людьми, далекими від мистецтва, а політ фантазії зовсім не був їхнім інструментом. Адже для того, щоб перенести зображення на срібну поліровану пластину, треба було спершу нанести на неї наліт йодистого срібла, випаривши в темноті під дією йодових випарів, потім розмістити пластину в камері-обскурі (тогочасному «фотоапараті»), де на пластину потрапляло світло, утворюючи зображення. Потім цей малюнок обробляли в темряві парами ртуті, від чого на місцях, куди потрапляло світло, з’являлась амальгама срібла, а там, де світло не потрапляло, галогени світла знищувалися за допомогою звичайнісінької повареної солі…
Cкладно здогадатися, що перші фотографи − французи Жак-Луї Дагерр та Нісеофор Н’єпс − працювали в галузі хімії та мали на меті аж ніяк не створення першого сімейного альбома чи фотосесії. А за їхнє відкриття, оприлюднене 7 січня 1839 року, вони отримали довічну пенсію. До речі, цей день офіційно вважають датою відкриття фотографії.
Першою в історії фотографією є «Вид з вікна», зроблений за допомогою камери-обскури на олов’яній пластині, вкритій шаром асфальту. На хлопський розум, камера-обскура − то така собі темна коробка з маленькою діркою в одній зі стінок. Якщо повернути ту дірочку до освітлених предметів, то на протилежній стінці камери з’являється перевернуте кольорове зображення.
Перші фотографії мали суто науковий характер і не несли ніякого художнього змісту. Вони настільки точно передавали зображення, що годі прирівняти їх до живопису чи рисунку з характерною легкістю сприйняття, це швидше нагадувало точні креслення в світлотінях.
Уже коли фотографії почали робити на папері, в світі почали з’являлися фотосалони, де охочі могли замовити свій портрет. От тоді фотографи ввімкнули фантазію і почали прикрашати фотокартки симпатичними підписами-закарлючками, робити різні фони типу «альпійські гори» чи «морський бриз». Навіть можна було принести з дому улюблену вазу з квітами і сфотографуватися з нею для інтимності обстановки. Але зі зміною матеріалу для зображення погіршилась і якість, тому в перших фотомайстернях працювали такі собі ретушери, які вручну підмальовували фотографії.
Фотоапарати вдосконалювались, дешевшали… І зараз ми маємо неабияку можливість придбати маленьку чудо-коробчину, що фіксує зображення з неймовірною точністю та якістю. А всього півтора століття тому Н’єпс бавився зі срібними пластинками в темряві.
У наш час можна не тільки вільно користуватись цим чудернацьким винаходом людства, але й навчитись мистецтву фотографії на спеціальних курсах, що проводяться майже в кожному місті. Для глибших знань фотографію викладають на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого, а також у Львівському поліграфічному інституті.
Якщо ви вже маєте фотоапарат, то не гайнуйте часу надарма! Клацайте наліво й направо, заповнюйте пам’ять ваших карток до останнього байта! Адже світ навколо вас дивовижний, і кожна мить по-своєму неповторна. І зовсім не важливо, маєте ви творчий хист, чи ні − геніальність ваших фотографій можете оцінити тільки ви. Колись, сумної холодної днини, ви проглядатимете старі фотографії і згадуватимете, яким був світ…
Автор: Юпс
2009-02-07 23:25 : дуже домашня стаття!
Автор:
2009-02-13 17:14 : фотографія - не лише спосіб самовираження, у неї куди більше функцій
Автор: ВакуОлька
2009-02-16 00:35 : інформативно... цікавенько... багацько з цього я не знала)))
Автор:
2009-03-30 01:04 :
Автор:
2009-06-16 01:29 :
Автор:
2009-06-24 10:01 :
Автор:
2009-09-30 04:37 :