Смішанина.
Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!
Новини.
Плагі - арт.
Мистецтво, по суті, відображає зовсім не життя, а глядача
Оскар Уайльд
А - фішка.
Фото дня.
Бухайль.
Піст
І хоч пити грішно, але скоро вже десь почнемо)
Блох.
Стамбул і люди
2009-02-11 19:37
Текст: Олексій Темченко
Фотограф Рината Киреєва дістає з кишені ціле місто - на виставці “Стамбул, якого ви не знали” у галереї “Soviart”. Вона фотографує збіговиська рибалок, котрі з купою вудок стають схожими на одного вусатого лангуста. Рибалка, котрий за своєю вудкою, схожий на дирижера чи б то пак флейтиста. Будинки, які злітають догори, вимахуючи щойно випраною білизною, ніби крилами. Продавця булок на пляжі, жінок, дітей, старих. Власне, всі ці вугрі на обличчі міста - люди - і цікавлять Кирєєву. Саме люди, ніби ті вугрі, зникають, щойно місто переживає підлітковий період і стає мегаполісом. І всі починають фотографувати Статуї Свободи, Ейфелеві вежі, червоні автобуси , машини та натовпи, забуваючи про окремих персонажів, яких якщо й фотографують, то лишень для сімейних альбомів або ж поліційних галерей для арт-проекту “розшукуються”.
На фотографіях Кирєєвої – життя зсередини, зафільмоване агентом під підкриттям, так, дядьком з мікрофончиком під сорочкою, якого вб’ють, якщо він облажається. Проте у роботах фотохудожниці немає жодного оголення нервів чи б то пак здивування - вона знає Стамбул з 1997 року. Отже, вона ВЖЕ знає і хоче тепер розповісти вам, спокійно, ніби інструкція до радіоприймача і вигадливо, ніби я. Попередню виставку (яка, до речі, називалася «Стамбул для чайників») фотограф присвятила культурним пам’яткам Стамбула, тепер вона звертає увагу на людей та їх різновиди, розбиває місто на персонажів з їхніми тихими антимегаполісними таємницями і буденними заняттями, переміщеннями, усмішками.
Не те щоб побачений Киреєвою Стамбул страшенно захоплював, проте я радив би людям зі слабким серцем захопити з собою якихось ліків, щоб не померти від синдрому Стендаля (Синдром Стендаля - відкультурний оргазм після споглядання творів мистецтва. Маєш Cиднром Cтендаля - маєш посилення серцебиття, запаморочення, галюцинації. Названий на честь Стендаля, письменника. Я підозрюю, що всі, хто переживав цей стан, заразом з першачком – Стендалем - самі спричинялися до нього занюхуванням кокаїну, героїну, курінням опіуму…).
За шкалою рівня естетичного болю ця виставка варта принаймні оцінки “цікаво”.
Автор: Іра
2009-02-11 23:31 : стаття теж варта оцінки "цікаво", навіть "дуже цікаво". Олексію, у вас чудовий стиль, оригінальний, а гловне, що обдумуєте інформацію, а не лише подаєте сухі факти
Автор: я
2009-02-12 13:39 : дякую, навіть дуже дякую)
Автор: теж я, але не ти
2009-02-13 01:49 : нема чого дякувати, пиши ще
Автор: Валентин
2009-02-14 23:17 : Ох, народ, який у вас класний сайт. Якщо ви з Франика всі, то я Франик скоро любити почну. Спочатку - Прохасько (і теде), потім - ось на тобі. Приємно, слухайте.
Автор: 2Валентин
2009-02-15 19:31 : :))) данке шон) ну, але ми майже не з Франика, тобто з Франика лише 2-3 людей. але це не причина, щоб не почати його любити:)
Автор: Світозарко-редактор
2009-02-17 00:26 : На превелике щастя, ми таки в більшості не з Франика. Швидше навіть, ми з Козятина)
Автор: Спорт
2009-02-17 00:34 : удар по кнопке спуска !
Автор: но голова таки там имеет сове причастие!
2009-02-17 00:35 :
Автор: тот же спорт
2009-02-17 00:35 : тчк
Автор: спорт
2009-02-17 00:36 : пожулуйста, без удевлений... вообще лучше игнорировать мои писания здесь!)
Автор:
2009-06-16 01:28 :
Автор:
2009-06-24 10:00 :
Автор:
2009-09-30 00:21 :