Новини.

Смішанина.

Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!

Плагі - арт.

Мистецтво, по суті, відображає зовсім не життя, а глядача

Оскар Уайльд

А - фішка.

Фото дня.

Бухайль.

Піст

І хоч пити грішно, але скоро вже десь почнемо)

Блох.

Музвідкривачка: КоралЛі

Бытовая техника интернет магазин купить playstation 3 Магазин Fotomag.

2009-02-13 20:12

«У Франику, - казали мені колись, - до зірок півкроку, а в горах – півподиху. У горах знайомі стають друзями, друзі перевіряються на справжність…»

Гурт «КоралЛі» («КАРпатські АЛЛІгатори») явно не франківський, якби вони грали музику Франківська, вона б точно була спокійнішою, камернішою, класичнішою. «КоралЛі» грають музику карпатську, гірську, драйвову. В Карпатах трембіта ніколи не була музичним інструментом, як ми то звикли думати. Трембіта була засобом зв’язку, способом покликати на допомогу чи підтримати, сповістити, гукнути. І, здається, «КоралЛі» теж дують в трембіту не спроста, у них є свій месидж, своє звернення чи то пак свій заклик:

В Карпатах думається, що Аллігаторів ніколи не було. Нас не завезли. Ми відродилися з того, що давненько вже майже вмерло. НАЙ буде ЙО. НАЙ стане ЛЕМ!

Розповідати історію, коли йдеться про молодий гурт – то невдячно. З офіційозно-потрібного обмежимося таким:
«КоралЛі» мають 5 аллігаторів:
Юрко Адамчак - вокал, гітара;
Василь Юзьков- бас гітара, скрипка;
Мишко Адамчак - клавіші, сопілка;
Вітя Кукуруза - барабани, тамбурин;
Віля Чупак – трембіта, дримба.

І ще – за 4 роки існування гурту хлопці встигли побувати на різних-прерізних фестивалях (з них частина – у Польші) і записали добрі два десятки пісень. Заходьте на їхній сайт (koralli.if.ua), скачуйте пісні, шукайте їх у списках виконавців на концертах та фестах, любіть їх і кидайте труси на сцену – бо то є дійсно хороша музика. Якісна і карпатська – а так ж до зірок ближче:)…

Як бонус для вас – коротеньке і трохи дурне інтерв’ю, правда, саме такі дурниці до вподоби як нам, так і крокодилам. Ой, нє, алЛігаторам.

Ну , починаймо нашу бесіду. Юрко, про що ти хочеш себе запитати? :)

Юрко: Слухай, Юрко, а як це ти так? Як тобі взагалі прийшла в голову така ідея - займатися музикою?

А й справді, як ти до цього дійшов?

Ю: Ну, мені це нав’язала мама ще у якомусь енному класі , маленькому такому – першому чи другому. Вілі такого батьки не нав’язували…

І як же це вона таке нав’язала? Вона з раннього дитинства казала, щоб дітки співали хард-кор?

Ю: Так. І у нас в хаті всі стояли таким хором хардкоровим. Знаєте, насправді , музична школа - це було трохи туго для мене. Я то не любив. Але от закінчилася, тепер я б ще раз у неї пішов, але вже не беруть.

То тепер - викладачем!

Ю: НЄ, фу, та ти що! Викладачем - ніколи. Для цього терпіння треба. Вмене брат і сестра малі вдома, тож мені виховання стає.

Зіркової хвороби немає ще?

Ю: Зіркова хвороба? А в чому вона проявляється? Ну, в принципі не знаю... Зіркову хворобу мені привила ще мама. Ще з музичної школи казала: «Ти у мене зірка, ти у мене зірка». І у нас на сцені була купа зірочок. Мама давала дівчатам по дві цукерки «Золотий ключик», щоб кричали у нас під вікнами: «Юрко forever». Ні, ну це, звісно ж, жарти, і зіркової хвороби поки що немає. Але я б навіть хотів якусь таку вакцинація пройти, щоб не захворіти тією хворобою.

Хочеш бути відомим?

Ю: Нє-а.

Не бреши!

Ю: Ну, що ти мене провокуєш?!

Вілю, а ти хочеш бути відомим?

Віля: Я йду від вас.
Ю: Ну, куди пішов?! Бачиш, а ти про звєзду питала:).

А розкажи, що ти робив найбожевільнішого в житті?

Ю: Еееее... Закохався в дівчину, я її ще й досі люблю..:) О-о-о...

А чим ви взагалі займаєтесь, окрім музики?

Ю: Чим ми займаємось? (до Васі)
Вася: Сексом!
Ю: Васю, тебе прямо ніхто не питає! За інтимне життя взагалі не балакають! Розкаже він тут! Здає всі позиції...
В: Ну, найбільше музикою, а між тим......(РЕГОЧЕ)
Ю: Ну насправді , я нещодавно закінчив yніверситет в Івано-Франківську. Спеціаліст з нафти та газу. З синім дипломом.

Васю, а от що ти робив найбожевільнішого у житті?

В: Ну, один раз я збив машину...На ровері їхав, і Юра ззаду мене підбив, нагло так. А ще вчились кататись на лижах на трампліні з фрістайлу. Ну, голова була в шлемі, то наче нормально.

Хочете представляти Україну на Євробаченні?

Ю: Ой, нє! Я собі за ці 500 штук краще хату там десь куплю. Ну хіба що Ані Лорак у підтанцьовку візьмемо, як буде проситись, як не матиме чим на хліб заробить, то чого б і ні?:)

А у вас буде альбом?

Ю: Так.

Який? Для малювання?

Ю: Я тільки хотів сказати! Ну що ти мене перебиваєш?! Буде до кінця року… але якого не скажу. Це так само, як одружусь у середу, але не скажу, в яку.

А от розкажіть, як ви починали? З якої музики? З хард-кору, правда ж? Всі починають з нього...

Ю: Ми починали з такої ж музики, як і всі - з депресивної. Це всі гурти з такого починають. Не те, щоб всі гурти - всі музиканти. Зараз є купа гуртів, створених з музикантів, які до цього грали в десятьох гуртах, і вже грають нормальну музику.

А багато ви виступаєте?

Ю: От Віля багато виступає! Зараз довиступається! Насправді це літо було забите фестивалями.

А заробляєте скільки?

Ю: Вистачає на проживання, іноді навіть на харчування...

Ну щось же крім музики ви ще робите?!

Ю: Ну звісно що робимо! Ми от їздимо автостопом. Пів-Європи об’їздили, Україну. Автостопом - це кльово, бо відчуваю, не довго вже залишилось їздити. То треба зараз, поки ще вік такий. А може й не з’явиться комплекс! Буду до 60 років їздити стопом! Ну все, наразі маємо бігти виступати. Па-па.

Щасти вам…

«Нормально заробляємо, інколи навіть на їжу вистачає…»

«А якщо організатори розщедряться, можна навіть мінералки купити…»

Мишко (нормальний чувак)

Вася (теж так нічого)

Віля (секс-символ групи)

Вітя (мальчік-прєлєсть!:))