Новини.

Оскар – Богу, Бог - Оскарові...

Телефоны каталог самсунг телефоны Fotomag.com.ua.

2009-02-14 11:17

Не все так очевидно, щоб тут зараз йшлося про престижну американську нагороду за досягнення лицедіїв...

Оскар – він просто собі хлопчик семи років. Він хворіє на лейкемію і жити йому лишилося 12 днів – аж чи всього... Оскар стає відправником, а Бог - одержувачем листів. Вистава про листування хлопчика з самим Богом...

Мені сказали: це нерозумно – економити на пиріжках і чаї в їдальні, щоб потім платити 40 гривень за похід в театр... Зачепило за живе, але, повірте, я не шкодую, що заплатила ці гроші, бо рефлексії, на які наштовхнула мене ця вистава, не купуються ніде...

Вистава “Оскар – Богу (діалог з таїною)” – за мотивами коротенької новелки Еріка-Еммануеля Шмідта “Оскар та Рожева пані”. Оскар – це ім’я хлопчика. Його глядач бачить енергійним, веселим, дотепним, набагато дотепнішим та веселішим, аніж була б смертельно хвора доросла людина... У лікарні його доглядає одна пані, що приходить кілька разів на тиждень. І за своєю поведінкою, на перший погляд, вона не відрізняється нічим від самого хлопчика. Тут треба пояснити чому саме Рожева пані – так фігурує ця жінка в оригінальному творі Шмідта. Бо волонтери, котрі працювали в лікарнях, навідували хворих, доглядали за ними, - мусили одягати спеціальний одяг рожевого кольору, щоб їх можна було відрізнити від працівників лікарні. І насправді то дуже символічно, що пані саме в рожевому – хіба він не символізує наївність у почуттях і поведінці?

Ось ці два головні герої – Оскар та жінка в рожевому- де-факто - фігурують у виставі. Ну, а ще в анімованому проектором вигляді оживали на стіні різні люди: пацієнти, батьки, лікарі... Складалося враження натовпу на сцені... Вистави складається з 12 міні-частинок, що є 12-ма днями, які залишилося жити Оскару. Рожева пані (Валерія Чайковська) – лише на перший погляд дуже простий образ героя-невтомного-помічника-та-оптиміста – робить пропозицію, щоб кожен день був за десять років... Отже, вистава-життя триває 120 років. І Оскар це доводить. Десь о полудні другого десятка він скаржиться на статеве дозрівання, на третьому десятку він одружується, а шостого дня його вже мучать якісь старечі хвороби... Це викликало у всіх сміх, але було насправді драматичними моментами у п’єсі: одразу порівнювалося з власним життям – чи я дійсно проживаю кожен день?.. Самі розумієте, який висновок з того був... А листи до Бога – це навіть і не листи, а простий монолог хлопчика з тим, кого він зовсім не знає - та і хто знає? На дванадцятому дні, ввечері, коли вже прожите життя, монолог таки переростає в діалог – Бог відповідає Оскару. Кінець вистави був особливо символічним. Оскар – це вже не хлопчик, це мудрий чоловік, що розмовляє з самим Богом. Під прямовисним світлом ламп актор скидає з себе лікарняну сорочку – і всі бачать, що у цього хлопчика цілком чоловіче тіло, що то весь час був насправді і не хлопчик, а чоловік, який просто ховався за роллю хлопчика. Бо діти не мають стільки наївної сміливості. Це все дуже складно пояснити ось так словами. В той момент було відчуття власного переображення...

Оскара грає чоловік років десь так 25-30, але в нього виходить досить правдоподібно – ніби і не доводилося йому вживатися в роль :). Насправді, до кінця вистави вже забувається, що то чоловік - не семирічний хлопчик. Якщо комусь цікаво, його справжнє ім’я – Станіслав Голопатюк. І Оскар, і Рожева пані протягом всієї вистави постійно намагаються переконати нас у автентичності своїх образів... Не знаю, все-таки вистава триває більш як півтори години, так що їм то вдалося тільки завдяки широким часовим рамкам. Але оскільки прем’єра відбулася ще у грудні 2006 року – то, думаю, що ця парочка трохи вже натомилася переконувати всіх... Веду до того, що мене не надто задовольнила гра акторів, хоча то, може, я просто очікувала, що ціна і якість будуть відповідні. :) Але попри те візуалізація будь-якого літературного твору – це завжди є збільшення діаметра твого кругозору. І пропускати таку нагоду не варто.

І щоб не пропусти – завітайте у київський театр “Сузір’я”. Будьте готові, що вам проведуть міні-екскурсію театром, в одній з кімнат якого сама Анна Ахматова читала свої вірші. Окремою виставою був конферансьє, який люб’язно, зовсім безкоштовно запропонував нам одну дуже унікальну послугу в час економічної кризи. Він запропонував нам позбутися мобільних телефонів на 2 години!!! І це було чудесно. :) Протягом вистави було багато кумедних моментів, як запланованих сценарієм, так і ні. Так само було багато сцен, де хотілося плакати і отримувати таким чином свій катарсис. Думаю, що ця вистава має сподобатися багатьом.

Повного вам катарсису! :)

Текст: Тетянка Лялька

клей расплав, паспарту, заказ паспарту

Автор: Ms. Deer

2009-02-14 11:23 : вистава дуже крута! я теж трохи плакала:)

Автор: R.

2009-02-22 22:52 : Мила стаття, напевно й вистава мила. Шкода, що ви вже все розповіли))

Автор:

2009-06-16 01:28 :

Автор:

2009-06-24 10:00 :

Автор:

2009-10-02 11:06 :

daewoo bs090