Смішанина.
Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!
Смішанина.
Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!
Плагі - арт.
Мистецтво, по суті, відображає зовсім не життя, а глядача
Оскар Уайльд
Казочка про канцелярське чудо
2009-02-14 11:16
Текст: crayola
Жив у далекій Норвегії 100 років тому чудовий дядечко - математик на ймення Йохан Валер. І нічого такого в ньому не було. Ну, мав він кілька вчених ступенів у математиці, електроніці та природничих науках. А так звичайнісінький собі дядько. Добрий він був чи злий, історія замовчує. Але, мабуть, добрий, бо зробив він геніальну річ – скріпку!
Усе почалося у 1835 році, коли пана Валера ще не було в проекті. Тоді американський лікар Джон Айрленд Хоув вирішив стати big money-maker і винайшов машину для масового виробництва швацьких шпильок. Шпильки стали популярними не лише у швацькій справі. Виявилося, що ними досить зручно скріплювати папери. Принаймні зручніше, ніж мотузочками зв’язувати. Тому кожен писака мав грам зо 200 тих шпильок – продавали-бо їх по півфунту.
Але скоро потрібно було шукати альтернативу шпилькам. Вони псували папери, кололи пальці і взагалі... Самі спробуйте. Запропонував один розумаха металеві пластини для скріплення паперу, та були вони теж страшенно незручні. Так і мучився люд до 1899 року. Саме тоді ідея створення скріпки прийшла в голови одночасно аж трьом персонам. Йохан Валер виявився найпрудкішим і 1901 року запатентував свій винахід. За патентом їздив у Німеччину, бо в Норвегії відповідного закону не було. Його винахід запустила у масове виробництво англійська компанія Gem Manufacturing. Тому англійці й досі називають такі скріпки скріпками «типу Gem». Французи називають її trombone, очевидно, через форму.
Протягом сотні років скріпка вдосконалювалась і перетворювалась. Тому маємо безліч варіантів цього дива. Для норвежців вона і досі є предметом національної гордості. В часи Другої світової війни, коли норвежцям було заборонено носити ґудзики з ініціалами монарха, до свого одягу вони чіпали скріпки. А в 1990 році на честь її столітнього ювілею в столиці Норвегії, Осло, було встановлено п’ятиметровий пам’ятник. Його автор - Яр Эріс Паульсон стверджує, що винахід важливий і люди мають цінувати те, що мають.
Отаке.
Автор: soleil
2009-02-15 10:06 : спершу була скріпка,а потім винайшли степлер:))
Автор:
2009-03-09 16:07 : усе починається з малого,щоб достигнути глобального=)
Автор: Я
2009-03-24 19:04 : цікаво, а в який день зробили першу скріпку? а ручку? а гумку? Тепер буду свої канцтовари кожен рік з днем народження вітати)
Автор:
2009-06-16 01:28 :
Автор:
2009-06-24 10:00 :