Новини.

Сердючкозамінник на старті, або Регрес одного українського гурту

2009-02-28 19:12

[ще один погляд на «ТиХИЙ» альбом гурту «ТІК»]

З осені 2006 року стрімко та несподівано, немов хвиля цунамі, український радіо- та телепростір заполонила пісенька про небритих і неголених оленів. Загальний позитив пісні, витончений стьоб тексту, мелодія, що дуже швидко починає крутитися в мізках, та гра на баяні все це приваблювало слухачів. Пісня стала народним хітом. Дуже скоро вона почала лунати «з кожної праски». Хто ж був автором цього справді екстравагантного музичного твору? Це нікому на той момент не відомий вінницький гурт «Т.І.К.» (за співучасті «Ляпіса Трубєцкого», щоправда). Назву випускники Вінницького державного педагогічного університету запозичили з радянського журналу, і розшифровується вона як «трезвость и культура». Мало хто вірив у потенціал цього колективу, але хлопці працювали, і 27 травня випустили дебютний альбом «ЛітераДура».

Що ж це за продукт? Я би дав йому таку характеристику – якісний іронічний український поп-фольк-рок. Хлопці вирішили не розвивати бурлескну стилістику «Оленів», а зробити щось трохи серйозніше. Результат – безтурботна музика з баяном, досить простими, але зовсім не беззмістовними текстами, свій неповторний колорит. І все це приправлено доброю порцією гострого гумору. Також варто зазначити, що тіківці продемонстрували у цьому альбомі здатність не лише веселитись і виганятись. У «ЛітераДурі» є також серйозні романтичні пісні («Апрєль», «Очі», «Ноябрь»). Найбільшим здобутком гурту тоді стало віднаходження власного стилю, що було зробити дуже важко, беручи до уваги кількість українських фольк-рокових гуртів-стьобників.

«Т.І.К.» ще тоді порівняли з Вєркою Сердючкою. На той час абсолютно безпідставно, як на мене.


Симпатична вимальовується картинка, чи не еге ж? От і я так гадав. Думав, що маємо перспективний, самобутній український рок-гурт, котрому вдалося протиснутися у вітчизняні музичні ефіри. Всі надії розбилися на дрібненькі шматочки після виходу нового альбому «Тихий».

Чим же цей альбом відрізняється від попереднього? Майже усім. Скоріш за все продюсери гурту вирішили, що випускати примітивні текстом і мелодією «гоцалки» а-ля весіллє у селі Жабокричка набагато вигідніше. Серед тих пісень є мало цікавих винятків. Ось тепер і згадується порівняння з Сердючкою. Тепер воно стає вже абсолютно доречним. Таке враження, що гурт вирішив перехопити лаври у провідниці після того, як її перестало бути видно і чутно. А «місце під сонцем» пустим не буває, як відомо. Правда, тут необхідно зауважати, що пісні Сердючки у порівнянні з новим альбомом ТІКу дуже змістовні, інтелектуально насичені та оригінальні твори.

В чому ж деградував вінницький гурт?

1) Мова
Хлопців від самих початків звинувачували у перенасиченні текстів суржиком і засмічуванні української мови. Однак у першому альбомі суржик, просторіччя та діалектизми були живими та природніми, вживалися без надмірності. Такого вже не скажеш про плоску мову другого альбому («Поки ми з тобою трохи пообщаємось і, якщо получиться, то потім повстрічаємось»).


2) Стьоб
Начебто у поверненні до початкового стилю групи немає нічого поганого. Тим паче, що гурт довів, що вміє робити смішні пісні («Олені», «Алкоголізм»). Але тут все просто: попередні пісні викликали усмішку, «Тихий» же ні.
От, наприклад:
Чоботи резінові на босу ногу вдіну,
І тепер мені нічого не страшно:
Ні болото, ні грибок, навіть стафілокок,
А для мене це дуже важно.

Смішно?

3) Дозування лірики
У «ЛітераДурі» жартівливі, завзяті пісні вдало доповнювалися ліричними. У «Тихий» про всяк випадок вирішили додати лише одну романтичну пісню («В День народження»).

Маю ідею щодо вдосконалення творчості гурту. Пропоную хлопцям спробувати домовитись з уже, можливо, безробітним Андрієм Данилком. Нехай беруть Сердючку до себе на беквокал. Вона зможе не лише додати хлопцям колориту, але й поділиться важливим досвідом праці у їхньому новому жанрі.

Текст: Андрій Любарець

Автор: soleil

2009-02-28 21:00 : так...що занадто, то не в тему....Раніш вони були ліпші, однозначно!

Автор: Pan Sava

2009-02-28 22:26 : Дуже класна стаття, все вдало підмічено! Можна просто-таки патентувати термін "синдром другого альбому"...

Автор: Світозарко

2009-03-01 03:22 : Або додати, що Брегович - циганський лабух, а Гоголь Борделло грають на весіллях. Чому якщо з альбому забирають усі соплі типу "І може хтось,коли не я, подарить квіти", а дають порцію здорового стьобу під ска-музичку це починає називатися Сердючкою?

Автор: soleil

2009-03-01 22:05 : краще вже соплі!але це суб"єктивно..

Автор: Мінор

2009-03-04 16:37 : Так собі...

Автор: Дениско

2009-03-09 19:44 :

Автор:

2009-03-09 19:47 : Соплі чи їх відсутність - лише частка з того, що зараз їм закидають... Зробіть відкат, панове тіковці, бо штамп "Спопсились" уже у вас над головою...

Автор:

2009-06-16 01:26 :

Автор:

2009-06-24 09:58 :

Автор:

2009-09-30 01:01 :