Смішанина.
Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!
Смішанина.
Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!
Плагі - арт.
Мистецтво, по суті, відображає зовсім не життя, а глядача
Оскар Уайльд
Усе, що не зміг висловити Марк Леві
2009-03-04 20:21
Текст: Олег Собчук
Леві, Марк. Усе, що не було сказано. – К.: Махаон, 2009.
− Ніяк не можу позбутися стереотипу, що роман, котрий починається діалогом − то поганий роман, − сказала вона.
− Але ж якщо цей роман належить до того, що ми називаємо «маслітом»? Діалог же допомагає розвивати сюжет... − спитав я.
− А якщо весь твір − то один суцільний діалог? − відрізала вона.
− Ну, це ж твір масової літератури, йому можна.
− А якщо мова у творі бідна, ніяких епітетів чи порівнянь − нічого.
− Ну, це ж масліт, тут головне − сюжет...
Вона рознервувалася і кинула слухавку. Короткі гудки. Гм, напевно, я був неправий. Варто б розібратися...
А й справді, здається, останнім часом ми почали занадто багато дозволяти творам масової літератури. Знаючи, що вона трохи не така, як література «інтелектуальна», що прийоми в неї дещо інакші, а цілі − теж відрізнаються, ми все спускаємо їй з рук, кажучи: «це ж масліт!» Проте ситуація видається далеко не такою простою. Погано, коли масова література в читача асоціюється з низькоякісною літературою. А для того, щоб показати ті слабкі місця масліту, які не повинні бути слабкими, ми продивимося перекладений і видрукуваний в Україні по гарячих слідах (у Франції він вийшов у 2008) роман «найпопулярнішого французького письменника» (так сказано в анотації) Марка Леві «Усе, що не було сказано».
Жанр
Традиційно склалося, що твори масової літератури мають більш-менш чіткий поділ на жанри. Детектив, готика, фентезі, бойовик − під такими розділами вони розміщені на полицях книгарень. Здається, лише жанрова масова література заслуговує на увагу − кожного разу, коли береш до рук, наприклад, детектив, то очікуєш неповторного повторення вже знаної сюжетної схеми, очікуєш нового розгортання вже смакованих мотивів. Жанр роману Марка Леві визначити доволі важко. Якщо це любовна історія, то чому так слабко розвинута схема типу «любовний трикутник» чи чотирикутник, п’ятикутник тощо? Якщо цей твір є псевдо-фантастичним, пародією на фантастику (батько головної героїні впродовж усього твору вдає робота), то чому цей мотив проступає лиш інколи? Якщо це щось на зразок роману-розслідування (героїня намагається знайти інформацію про свого коханого через двадцять років після того, як їх було розлучено), то чому детективні елементи знаходяться на якомусь початковому етапі свого розвитку − десь поміж стадіями личинки та гусениці? Якщо це щось на зразок... Ні, напевно це просто «щось».
Сюжет
Навряд чи хтось заперечувтиме, що найсильнішим місцем «розважального» твору є сюжет. Від детективу очікуємо несподіваних рокіровок персонажів, моментальних змін «хорошого» персонажа на «поганого», від хорору − несподіваного жаху, від фентезі − несподіваних зустрічей. На жаль, роман Мерка Леві нічого цього запропонувати не може. Ще десь посередині твору здогадуєшся, яким буде завершення, дочитуєш лише для того, щоб переконатися в правильності своїх здогадів. Єдине, чим може похвалитися роман, то це набором шаблонних ситуацій і шаблонних персонажів. Чого вартує одне лиш повторення початкової сцени (примірювання одягу) наприкінці твору − це щось на зразок банальної філософії типу «все повертається на круги своя». Іншим перлом є блискучі паралелізми, наприклад: головна героїня стоїть перед колоною в Берліні, а її коханий в ту ж саму мить стоїть перед схожою колоною в Римі і навіть згадує, як то вона схожа на колону в Берліні. Здається, автор хотів, щоб ми плеснули в долоні й вигукнули: «Бувають же такі збіги!» Подібних коштовностей в романі Леві достатньо, але навряд чи від них збагатієш.
Стиль
Це те, що чомусь традиційно вважається «слабким місцем» масової літератури. Інколи мені навіть здається, що багатство виражальних засобів − ось що відрізняє власне літературу від масової літератури. Насправді, здається, не все так сумно, адже масліт теж має авторів, які багато уваги приділяють мові своїх творів − наприклад, ті ж Стівен Кінг, Роберт Говард чи Говард Лавкрафт. Тому певний мінімум «літературності» для масліту все ж обов’язковий. Марк Леві, якби йому довелося здавати екзамен зі стилістики, напевно, ледве витягнув би його на трійку. Мова роману бідна-бідна − ну така вже бідна, та ще й недолуга, сирітка, забута, занехаяна. Проте в спартанській короткості, скупості точного чоловічого слова Марку Леві не дорікнеш. Ні, він наче соловейко виспівує свої шаблонні мовні звороти, вставляючи їх по черзі в вуста різних персонажів. Він описує все, що лишень трапиться на око. Дивуєшся, навіщо писати, наприклад, що «її (тобто героїні) мобільний не приймав сигналу в холі, тому вона підійшла до комутатора» (с. 95). Ні для сюжету, ні для образу героїні не є принципово важливим, працюватиме її мобільний в холі, чи ні, і чи знайдеться поблизу якийсь комутатор, чи, може, доведеться шукати телефонну будку. З твору можна було б викинути дуже багато непотрібних, водянистих речень і навіть абзаців. Проте пам’ятаймо, що чим більшою кількістю непотрібних слів автор натюкує роман, тим товстішою вийде книжка, а, якщо не помиляюся, платять якщо не за кількість слів, то за кількість сторінок.
− Знаєш, роман Марка Леві нічому тебе не навчить, не зможе тебе нормально зацікавити, − сказав я їй.
− Ну то й що? − спитала вона (але вже інша).
− Після нього в тебе не лишиться ніяких спогадів. Він просто заповнить твій непотрібний час, якщо в тебе такий є...
− Такою й має бути масова література.
− Як на мене, то я би краще прочитав щось інше. Або прогулявся… Або вдосталь виспався… І тобі раджу… Тобто не раджу… Ну, щодо книжки… Ну, ти зрозуміла.
Автор:
2009-03-04 19:35 : Жжош Бобчук. Пиши ісчо
Автор: cvibel
2009-03-04 21:50 : я повторюю своє прохання, щоб ти був моїм науковим кері вником з курсової на наступний рік)))
Автор: R.
2009-03-05 01:59 : Щось на степлері останнім часом самі негативні рецензії... Імхо, не варто так вже чіплятися до окремих вирваних з контексту фраз. Так порадьте ж "прочитати щось інше".))
Автор: Автор
2009-03-05 15:21 : Ну, будь-яка цитата від природи є вирваною з контексту. Це ж не значить, що не тре цитувати:) А щодо негативу... Ми ж бережемо ваші гроші. Беремо на себе ту критику, яку мав би отримати М. Леві) Позитивні рецензії ще будуть.
Автор:
2009-06-24 09:53 :
Всё для сцены, лебедка электрическая, низкие цены