Новини.

Фобіофобія, або буває й гірше

Детская прагматика мебель переделывается для вас.

2009-01-30 02:33

Маємо щастя жити в унікальний час – він увійде в підручники з історії як епоха тотальних нервових зривів. Психози, депресії та стреси, втома і безсоння, життя на грані працездатності нервової системи. Так любимо бідкатись про власні проблеми, плекати свої фобії, немов теплолюбні вазонки, знаходити у цих страхах якесь виправдання. І при цьому всьому – вважаємо, що з усіх людей на цій факінг-планеті найгірше живеться саме нам. Пишаємося власними страхами, не соромимось виставити їх напоказ, носимося з ними, мов з транспарантами на мітингу. І при цьому – шалено, до судоми палко жаліємо себе, таких бідолашних, нещасних, ображених владою, соціумом та Богом. Спробую примусити вас усвідомити: є люди, яким куди гірше, хоч, може, і трохи веселіше.

Бідкаєшся на боязнь темноти? На страх висоти? А як бути геліофобам, які панічно бояться сонця?! Або гідрофобам, які страхаються води. Адже сам гідрофоб на 80 відсотків складається з води – то уявіть, наскільки нестерпним є його життя! Окрім іншого, він не може пити алкогольних нопоїв, бо він будь-що пити боїться, а отже – сенс буття втрачено.

Боїшся висоти чи закритих приміщень? Думаєш, це жахлвио? Це нестерпно? Просто подумай про те, що існують і зоофоби, які бояться тварин, і ботанофоби, які бояться рослин. Ідеальна тортура для них – піти в ботанічний сад або зоопарк. На День народження їм можна дарувати домашніх тваринок або кімнатні рослини – думаю, це потішно виглядало б. А ще є меголофоби і мікрофоби. Перші бояться всіх великих предметів, інші, в свою чергу, усіх маленьких. А якщо у людини поєднана мегалофобія з мікрофобією? Адже такий штемп боявся би абсолбтно всього!

Боїшся ходити до дантиста? Це страшно? Тобі ще пощастило, повір. Справді страшно амулофобам – тим, хто боїться ходити взагалі. Є ще сомніфоби, що бояться спати. Кожна ніч для них – поле битви, до того ж, вони не можуть дивтися УТ-1, боючись заснути на третій хвилині перегляду. І не забудьмо про фагофобів – людей, що страхаються їсти та ковтати. Уявіть собі біднятко, що їсть і трясеться від страху. А з абультофобом стрічатися взагалі не радив би. Такі хлопи бояться митися й приймати душ. Зрештою, ви їх легко впізнаєте й на великій відстані – за запахом.



Хтось ледве не робить в штани від страху вампірів та привидів. І вважає те за Божу кару. А хтось і в штани наробити не може – як урофоби, що бояться сечовипускань, чи копрофоби, що бояться фекалій. Боятися вакцинацій, зрештою, теж не надто жахливо, можна ж повсякчас і безупинно боятися запору (копрастазофобія) або геморою (проктофобія). І, звичайно, для кожного чоловіка менофобія, тобто боязнь менструації, є природною (уявляю свій переляк, якби в мене, хлопця, раптово почалася ментруація), але ж як бути жінкам?.. І як бути тим жінкам, які бояться ерегованого пеніса (медортофобія) або дотиків узагалі (афенфосмофобія)? Адже їм точно не загрожує гамофобія та педофобія – страх одруження та страх власних дітей.

Боятися, що з родичами станеться щось страшне, навіть природно. Менш природніми мені видаються сингенесофоби – ті, хто боїться родичів. Уточню: хворими вважаю всіх тих, хто боїться родичів, окрім, звичайно, пантерофобів – хлопів, які бояться власних тещ.

Світова економічна криза та андронний колайдер – не найгірше, а, головне, не найближче до тіла кожному з нас. Ейсоптрофобам, які бояться власного віддзеркалення в дзеркалі, куди важче. Цілком можливо, їм навіть доводиться розчісуватися перед власною фотокарткою. Якщо, звичайно, вони не екофоби, бо тоді вони би боялися власного дому і всього, що у власному, власне, домі є. Головне, аби ще не страждали номатофобією – страхом перед іменами. Бо таким чином життя видавалося би їм іще менш заманливим, ніж воно є.

І для тих, хто досі вважає, що його страхи павуків, змій, висоти, вогню, ліфтів, ядерної війни, викрадення інопланетянами етсетра є важким тягарем – кілька коротких замальовок на тему:



Геліофобія – страх сміху. Люди не дивляться комедій, не читають анекдотів. Коли хтось поряд сміється, забігають у сусідню кімнату та довго плачуть.

Левофобія та декстрофобія – боязнь всього, що на тілі зліва, та боязнь всього, що на тілі справа. Особисто мене цікавить лише, як же бути з тим, що посередині.

Папафобія – боязнь папи Римського. Жити папофобам загалом неважко, але інколи телевізор краще не дивитися.

Еротофобія – страх кохання. Або еротофобам живеться досить важко, або вони просто злегка розумніші за нас усіх.

Коітофобія – страх займатися сексом. Без коментарів, хоч і дуже хочеться тут їх вставити.

Хрометофобія – боязнь грошей. До носіїв цього психічного розладу я хотів би звернутися: давайте співпрацювати. Як хрометофіл, я можу позбавляти вас ненависних грошей у найбільш проклятий для вас день – дату видачі зарплатні.

А також остання за рахунком, але не за значенням – степлерофобія, тобто хвороба всіх тих нещасних, які досі не знають про існування даного сайту або не вважають за необхідне його перечитувати.

Бійтеся, бо ви того варті.

Текст: Світозар Кульчицький

Бронированные бронедвери для дома на сайте www.bronza-dveri.kiev.ua

Автор: Mr.Sheep

2009-02-01 00:11 : тре ше було написати,шо однією з найменш поширених фобій є хлоплофобія-фобія вогнепальної зброї=)))

Автор: crazy_one

2009-02-04 22:04 : LOL)))) Підвищує настрій)

Автор: лямпа

2009-02-11 14:25 : ах, яке жаховисько!!!

Автор: Чук

2009-02-16 19:01 : Та вже стаю степлероманом!

Автор: jordik

2009-02-16 23:16 : а давайте-но про філії напишіть!

Автор:

2009-06-24 09:56 :

Автор:

2009-09-30 03:38 :