Новини.

З небес на землю, або Чому ми не користуємося сходами

Горящие Тур-Путёвки! Тез Тур: туры в Петербург. Тур в Санкт Петербург.

2009-03-25 22:43

Щодня цим видом транспорту користуються мільйони людей у всіх куточках планети. Ліфт став таким же звичним денним ритуалом, як, наприклад, кавачай зранку. А як іще спуститися, скажімо, з горішнього поверху хмарочоса (з небес?) на землю? Завдяки Елайджі Отісу ми про сходи згадуємо лише тоді, коли ліфт ламається. Тиснучи кнопку першого (п’ятого, дев’ятого…) поверха, мало хто цікавиться, що ж таке той ліфт і з чим його їдять, і чи відрізняється хоч чимось ліфт офісної будівлі і „хрущовки”… Отже, для початку – трохи історії.

Саме Отіса вважають „батьком” чудо-пристрою, на якому, без перебільшень, базується життя великого міста. Хоча підйомники відомі ще з тих часів, котрі в підручниках з історії кваліфікують як „до нашої ери”, пан Елайджа у 1852 році вигадав механічний ліфт, юзати який можна було без слуг і рабів. Тепер найвідоміша компанія, що постачає ліфти всім тим, хто хоче й має гроші, так і зветься: „Отіс”. Наприкінці 19 століття у Нью-Йорк-сіті з’явився перший електричний підйомник. Якраз тоді й почали масово будувати хмарочоси – а ліфти їх чудово комплектують, ніде правди діти!



Тепер ні багатоповерхівки, ані ліфти вже не можна назвати новинкою. Останні вже перестали бути просто транспортним засобом. Ліфт - ще один вимір діяльності для фантазерів та мрійників: фантазери все ще вигадують,чим би ускладнити підйомник, зробити його схожим на мистецький шедевр, а мрійники раз по раз уявляють політ, коли ліфт рушає (байдуже, вниз чи вгору).

Фантазери плідно попрацювали, жодного сумніву. От наприклад, у гористій Норвегії існують спеціальні „ліфти” для лінькуватих велосипедистів (о, там велосипед котується не менш, ніж автівка, бо ж зручніший!). У горах Китаю також є ліфт, зовсім „маленький”: висота підйому - всього-то 360 м… Але то атракція не для легкодухих, а швидше для екстремалів – стінки цього ліфта прозорі, тож можна спостерігати за блискавичною зміною краєвидів. До речі, один із найвищих підйомників старого зразка – в Альпійській Швейцарії. Йому вже понад сто років, за цей час з’явилися значно вищі екземпляри, але цей ліфт продовжує знайомити туристів із гірськими пейзажами. Є подібні ліфти й у Європі, спеціально для фанатів урбаністичних краєвидів. Наприклад, у Лісабоні та Сальвадорі існують підйомники, що з’єднують верхню та нижню частини міста. Дехто використовує їх для того, щоб швидше дістатися до потрібного місця (ну чим не тролейбус? Той же транспорт, але швидкісний – „поїздка” триває близько хвилини), а хтось (туристи і романтики) – щоб помилуватися містом, яке віддаляється і наближається водночас.



„Ліфтяного” екстриму вистачає не лише в горах. Один із хмарочосів Нової Зеландії можна справедливо назвати „Великим випробуванням”. Чому великим? Висота його – 328 метрів. І поїздка з останнього на перший поверх обов’язково закінчиться потужним викидом адреналіну в кров. Ще один хмарочос, цього разу тайванський, містить ліфт-спринтер: його швидкість – понад 60 км/год, ніби й небагато, але якщо врахувати вертикальнне положення „транспорту”, то пасажирам було би непогано мати паски безпеки…

Французькі ліфти, а отже, й будівлі – це дійсно особлива, модерна, креативна сторінка світової архітектури. Схоже на те, що найцікавіші ліфти призначені для туристів, адже вони – це невід’ємна частина таких місць мистецького „паломництва”, як Лувр і Ейфелева вежа. Ліфт Лувру пересувається між поверхами без спеціальної закритої шахти, тож у відвідувачів може скластися враження, ніби він виникає з-під землі. А ліфт Ейфелевої вежі неможливо оминути навіть найбільш завзятим туристам, адже її висота – 324 м! Тож ліфт ще й можна назвати обличчям держави, якщо розмістити його у стратегічній точці:).



Ще трошки про унікальні підйомники світу. Наприклад, у Великобританії є ліфт, що завжди перебуває в русі, а йому вже понад сто років! Зайти і вийти можна на будь-якому поверсі, головне – не завтикати і встигнути. Щоправда, рухається він ну дуже повільно, так що тим, хто полюбляє спізнюватися, доведеться напружити волю, щоб не зрадити давній звичці. А в Японії є підйомник до…клозету. Що є зробиш, якщо ліньки пішки пройтися задля важливої справи? От і вигадали комфортне доповнення…

І на десерт – про рідне й по-справжньому близьке. В Україні теж є ліфт-рекордсмен з цікавенною історією. Київська вулиця Прорізна ховає багато таємниць, одна із них – ліфт-ліліпут. Він може вмістити лише одного пасажира, і то негабаритного. Причиною появи такого незвичного ліфтика стало не що інше як кохання. Розповідають, що у будинку на Прорізній, 11б жив один міністр із коханою дружиною. Наслухавшись страшних історій про вбивць-маньяків у ліфтах, він замовив такий підйомник, який би вміщував лише його тендітну дружину. Тепер охочих покататися в такому ліфті по двоє – ціла черга…Хто останній? Шикуйтеся й відкривайте дива:)

Текст: Надійка Мельниченко

Автор: Я

2009-03-26 12:46 : здається я знаю куди піду на вихідних)

Автор: soleil

2009-03-26 15:37 : невже кататися на міні-ліфті?:)

Автор: R.

2009-03-28 01:06 : Цікаво! Надійко, пиши ще))

Автор:

2009-04-10 22:40 : дякі)

Автор:

2009-06-16 01:25 :

Автор:

2009-06-24 09:56 :

Автор:

2009-09-29 23:24 :