Смішанина.
Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!
Смішанина.
Програма “Що? Де? Коли?”. Запитання знавцям:
- Чому на світовому кіноринку перед ведуть німецькі порнофільми? Будь ласка, екран…
- Беремо додаткову хвилину!
Плагі - арт.
Мистецтво, по суті, відображає зовсім не життя, а глядача
Оскар Уайльд
Фотомитець Олена Бурковська: мене запитують, що курю
Вона не прагне слави і визнання, їй цілком достатньо творчості, а проте встигає завойовувати на міжнародних фотоконкурсах медаль за медаллю. За кордоном про неї пишуть більше, аніж в Україні, що в контексті нашої держави виглядає більше ніж звично. Стиплер надолужує те, що не встигли здійснити інші. Фотограф і фотомитець Олена Бурковська, відома в мережі як Pautina, розповідає про свою творчість.
Для початку розкажи про себе, про свою творчість, і чому ти нею займаєшся.
Моя творчість повністю пов’язана з моєю роботою. Я – дизайнер, працюю в рекламному агентстві. Загалом, творчість почалася з давнього захоплення малюванням. Я завжди робила певні замальовки, а згодом усвідомила, що мені було б цікаво якось це матеріалізувати. З появою фотошопу відкрилося багато можливостей. Я взяла в руки фотоапарат і почала робити знімки. Моя творчість – це спосіб, так би мовити, відвести душу, адже на роботі займаюся в основному комерційними проектами, через рутинність важко викластися на всі сто.
Хьорст: ретроспектива перед ретроспективою
Провокувати суспільство, як Деміен Хьорст. Робити мистецтво одночасно авангардним і популярним, вражати кожною новою експозицією, як Деміен Хьорст. Розширювати межі мистецтва і претворювати на мистецтво все, чим займаєшся. Робити це, як Деміен Хьорст.
Він став об'єктом обожнення і наслідування. Окуляри в товстій чорній оправі, легка неголеність, легка недбалість, прямий погляд патріарха сучасного мистецтва – сьогодні він найбагатший і найвпливовіший митець у світі. Бути "як Хьорст", творити "як Хьорст" – це вже модно.
Фотовідкривачка: Дмитро Байдачний
Він киянин і йому 22 роки. Одного разу почав фотографувати і після того вже просто не міг покинути фотомистецтво. Дмитро Байдачний - один з тих молодих фотографів, для яких процес якісного творіння став потребою, тією сферою, де автор найкраще може передати себе, свої ідеї, уявлення.
Це мій вихід внутрішньої енергії. Перенесення думок та переживань на світлину дає особливе задоволення, яке важко з чимось порівняти. В деякому сенсі я краще починаю розуміти свій внутрішній світ, передаючи його частинку глядачеві.
What is Love Is?
«Lovе is» і три крапки... Хоч, може, радше би «Lovе is» і знак питання? Чи ствердити «Lovе is» жирним знаком оклику! Організатори нової виставки у галереї «ПідWall» у КМЦ НаУКМА пішли першим шляхом, назвавши її «Lovе is…» - залишились найбільш нейтральними, дали волю доставити після трьох крапок те, що глядач сам побачить, зрозуміє, відчує.
Стамбул і люди
Фотограф Рината Киреєва дістає з кишені ціле місто - на виставці “Стамбул, якого ви не знали” у галереї “Soviart”. Вона фотографує збіговиська рибалок, котрі з купою вудок стають схожими на одного вусатого лангуста. Рибалка, котрий за своєю вудкою, схожий на дирижера чи б то пак флейтиста. Будинки, які злітають догори, вимахуючи щойно випраною білизною, ніби крилами. Продавця булок на пляжі, жінок, дітей, старих. Власне, всі ці вугрі на обличчі міста - люди - і цікавлять Кирєєву. Саме люди, ніби ті вугрі, зникають, щойно місто переживає підлітковий період і стає мегаполісом. І всі починають фотографувати Статуї Свободи, Ейфелеві вежі, червоні автобуси , машини та натовпи, забуваючи про окремих персонажів, яких якщо й фотографують, то лишень для сімейних альбомів або ж поліційних галерей для арт-проекту “розшукуються”.
Олена Міросєдіна: Я роблю те, що хочу. Мені добре, коли все виходить добре. І мені з цим добре!
«Все краще сприймається на ситий шлунок: і мозок ліпше працює, і людина життям задоволена й готова сприймати та перетравлювати їжу духовну». Так, певно, думала собі художниця Олена Міросєдіна, коли вирішила поширити свої картини у форматі листівок для відомих закладів харчування :). Це був класний хід, адже запитайте себе, чи часто ви відвідуєте виставки, і все стане зрозуміло.